Вплив часу оброблення на поточну фактичну глибину різання і об’єм зшліфованого матеріалу при шліфуванні за пружною схемою з постійною силою підтиску заготовки до круга

6.2.1 Вплив часу оброблення на фактичну глибину шліфування
за пружною схемою в результаті процесу зношування зерен та
спільної дії процесів засалювання міжзеренного
простору і зношування зерен

Для математичного опису закономірності зміни поточної фактичної гли­бини шліфування іф під час оброблення ту результаті процесу зношування зе­рен використовували формулу (6.13). Сталу tycm^ і вихідну /0 глибину шліфуван­ня визначали з використанням математичної моделі процесу за даними розра­хунку, які представлені кривою 1 на рис. 6.3. Значення коефіцієнта а розрахо­вуємо методом найменших квадратів [57].

Відповідне рівняння регресії при постійній силі Ру = 80 Н має вигляд

іфі = 9 + 4,88 ехр(- 0,07г). (6.18)

Зміну фактичної глибини шліфування в залежності від часу оброблення, обумовлену спільною дією процесів засалювання міжзеренного простору та

зношування зерен, досліджували експериментально. Зразки з загартованої швидкорізальної сталі Р6М5ФЗ обробляли за пружною схемою з постійною си­лою Р„ = 80 Н (див. рис. 2.9) алмазним шліфувальним кругом 1А1 250x7615x5 АС6-100/80-4-М2-01.

Перед початком оброблення круг правили елекгроерозійним методом з підведенням технологічного струму в зону різання (режими правки див. у табл. 2.8). Як джерело технологічного струму використовувався блок електрожив­лення моделі ИТТ-35. При правці анодом був шліфувальний круг, катодом — чавунний електрод-інструмент. Оброблення здійснювалося на режимах, наве­дених у табл. 2.9. Охолодження — 0,3 %-вий водяний розчин кальцинованої со­ди.

Вибіркові середні значення поточної фактичної глибини шліфування, її середні квадратичні відхилення і дисперсії для об’єднаних (після встановлення їх однорідності) результатів дослідів наведені в табл. 6.1, а довірчі інтервали поточної фактичної глибини шліфування і об’єму зшліфованого матеріалу — у табл. 6.2. Перевірка однорідності вибірок значень фактичної глибини шліфу­вання, дисперсійний аналіз експериментальних даних і розрахунок довірчих ін­тервалів виконували за відомими методиками [57,90].

Для виведення залежності (6.14), яка описує закономірність зміни поточ­ної фактичної глибини шліфування іф під час оброблення т при сумарній дії процесів зношування та засалювання, які призводять до зниження різальної зда­тності РПК, використовуємо визначені експериментальним шляхом середні значення поточної фактичної глибини шліфування в різні моменти часу оброб­лення (див. табл. 6.1).

Сталу ty^ і вихідну /0 глибину шліфування в рівнянні (6.14) визначимо за експериментальними даними (див. табл. 6.1), а значення коефіцієнта az — мето­дом найменших квадратів.

Рівняння регресії для вказаних вище умов і режимів шліфування має ви­гляд

іф2 = 0,18 + 14,13 ехр(— 0,118т). (6.19) [1]