Аналіз сучасних досліджень показав, що в даний час процес шліфування з керуючими діями на РПК здійснюється за двома схемами — жорсткою та пружною. При жорсткій схемі елементами режиму різання є швидкість круга, швидкість деталі, поздовжня і поперечна подачі, глибина шліфування. У цьому випадку об’єм матеріалу, який підводиться до шліфувального круга, є постійним і не змінюється навіть у тому випадку, якщо характеристики РПК не забезпечують його видалення, у результаті чого показники якості обробки погіршуються.
При пружній схемі шліфування елементами режиму різання є швидкість круга, швидкість деталі, поздовжня подача і сила підтиску поверхні заготовки до РПК. Основною перевагою пружної схеми є наявність сильного кореляційного зв’язку між кількістю зшліфованого матеріалу (продуктивністю обробки) і параметрами РПК, а також стабільність у часі показників якості обробленої поверхні, що дає можливість спростити методику пошуку оптимальних режимів шліфування.
Як встановлено в роботі А. І. Грабченка [24], при алмазному шліфуванні СПТМ, коли не виконується основна умова обробки різанням, відповідно до якої твердість матеріалу інструменту повинна перевищувати твердість оброблюваного матеріалу, вилучення матеріалу СПТМ здійснюється внаслідок крихкого мікроруйнування в процесі масової високошвидкісної дії субмікрокромок алмазних зерен круга. У цих умовах аномально швидке зниження різальних властивостей круга, що обумовлює зміну вихідних показників шліфування, є результатом структурно-топографічного пристосування РПК і насамперед змін висоти виступання зерен із зв’язки і топографії поверхні алмазних зерен. Тому, для стабілізації параметрів різального рельєфу круга і вихідних показників обробки зв’язку рекомендується видаляти зі швидкістю, яка дорівнює швидкості розмірного зношування зерен, підтримуючи певну модальну величину виступання зерен із зв’язки. Представлення алмазного шліфування з безперервним керуванням параметрами робочої поверхні круга як єдиної системи, дозволяє диференціювати роль явищ, які протікають у зоні шліфування та керування, і знаходити можливості відновлення параметрів РПК до вихідного стану або оп — тимізувати їх за необхідними вихідними показниками.
У дослідженнях по керуванню різальною здатністю круга електроерозій — ним способом, основний внесок у які внесли роботи М. К. Беззубенка, Е. Я. Гро — дзинського, М. Д. Узуняна, вивчені фізичні особливості процесу електроерозій — них дій, механізми ініціювання електричних розрядів і встановлена їх позитивна роль у підвищенні різальної здатності шліфувальних кругів на металевій зв’язці при шліфуванні широкої гами важкооброблюваних матеріалів, які розрізняються за хімічним складом і фізико-механічними властивостями При цьому М. К. Беззубенко рекомендує для алмазно-іскрового шліфування за жорсткою схемою використовувати принцип рівності інтенсивностей примусового видалення зв’язки і розмірного зносу зерен.
Показано, що процес алмазно-іскрового шліфування забезпечує умови, при яких абразивний інструмент із самої слабкої ланки перетворюється в стійку, надійну ланку технологічної системи [28]. Досліджено вплив електроеро — зійних дій на технологічні показники процесів шліфування (плоского, круглого зовнішнього і внутрішнього), заточування інструментів із мінерало — і металокераміки. З використанням дослідно-статистичних моделей, заснованих на кібернетичному підході, вирішувалися задачі пошуку оптимальних умов високопродуктивної, економічної і високоякісної обробки.
Водночас, використання емпіричних, дослідно-статистичних методів, у силу властивих їм особливостей, обмежує область застосування отриманих рекомендацій. Крім того, використання в якості параметра керування різальною здатністю рельєфу круга висоти виступання алмазних зерен із зв’язки, що є обґрунтованим при шліфуванні надтвердих полікристалів і має переваги при використанні емпіричних методів досліджень та пружної схеми шліфування (наявність тісного кореляційного зв’язку з технологічними показниками обробки, відносна простота контролю параметра), не дозволяє застосувати висоту виступання алмазних зерен із зв’язки для цілей керування параметрами РІЖ при шліфуванні за жорсткою схемою матеріалів, твердість яких менше твердості інструментальних матеріалів, коли видалення здійснюється одиничними зрізами. У цьому випадку, на вихідні технологічні показники процесу домінуючий вплив починають робити форма і розміри одиничних зрізів, які залежать від параметрів різновисотності вершин зерен та кінематики процесу. Форма і розміри одиничних зрізів визначають не тільки продуктивність шліфування і навантаження на алмазне зерно, але й впливають на формування активного електричного опору МЕП, а отже, на інтенсивність електроерозійного видалення зв’язки.
Потрібно додати, що шліфування з керуючими діями на РПК за жорсткою та пружною схемами досліджуються відокремлено, в той час як використання переваг пружної схеми шліфування дозволяє, як буде показано далі в даній роботі, значно зменшити час пошуку оптимальних режимів також і для жорсткої схеми за умови, що кінематика способів є ідентичною.
У цьому зв’язку проблема керування параметрами РПК із метою стабілізації вихідних технологічних показників обробки в умовах видалення оброблюваного матеріалу одиничними зрізами вимагає подальшого вивчення.