Випуск конкурентноспроможної машинобудівної продукції пов’язаний з різким підйомом технічного рівня машин, які випускаються, збільшенням показників надійності: безвідмовності та довговічності в експлуатації, підвищенням точності машин. Вирішення цих задач можливе за рахунок використання матеріалів підвищеної міцності та зносостійкості, створення нетрадиційних способів обробки, які відповідають рівню високих технологій.
Сьогодні проблема високопродуктивної обробки важкооброблюваних матеріалів успішно вирішується за допомогою алмазного шліфування. Разом з цим однією із умов підвищення ефективності алмазного шліфування є подолання протиріччя, яке створене необхідністю міцного закріплення алмазних зерен в матриці алмазовміснсго шару з метою більш повного використання унікальних різальних властивостей алмаза, та одночасного збереження шліфувальним кругом властивостей самозаточування, без яких різальна здатність робочої поверхні круга (РПК) з плином часу обробки зменшується, що кінець кінцем призводить до виходу окремих технологічних показників процесу за допустимі межі.
Це технологічне протиріччя може бути успішно подолане за допомогою керуючих дій на РПК, коли водночас з обробленням деталей, які виготовляються, підтримуються в необхідних межах значення параметрів робочої поверхні круга, що забезпечує тим самим стабільність показників процесу алмазного шліфування на протязі всього часу оброблення.
В даній монографії на основі аналізу функціонування підсистем різання і керуючих дій, які складають систему шліфування з керуванням параметрами РПК, та сформульованих основних принципів керування параметрами рельєфу робочої поверхні інструмента виконаний опис закономірностей функціонування підсистеми різання в часі, підгрунтя яких складають математичні залежності для розрахунку .складових сил різання на шліфувальному крузі в будь-який момент часу, викладені методики розрахунку інтенсивності видалення зв’язки та продуктів засалювання в процесі керуючих дій на РПК за заданими показниками якості та мінімальною питомою собівартістю обробки, розроблена методика визначення оптимальних режимів шліфування важкооброблюваних матеріалів з керуванням параметрами РПК електроерозійним способом при шліфуванні за жорсткою та пружною схемами.
Встановлені авторами закономірності формування необхідних параметрів РПК за допомогою керуючих дій є узагальненими і справедливими не тільки для електроерозійного способу дій на РПК, але і для інших способів керування параметрами РПК.
При написанні монографії використані результати досліджень, які були виконані на кафедрі “Металорізальні верстати та інструменти” Донецького національного технічного університету авторами особисто або під їх безпосереднім керівництвом.